Мати
Ти, як сонце серед похмурого неба,
Я люблю тебе більше за себе,
Ти, як метелик серед зимового дня,
Ти даєш мені глибокі знання.
Якби не твої мудрі поради,
Я б не дав собі ніякої ради,
Якби не твоє піклування,
Я б не пішов на спортивні змагання.
Ти мила, красива, любляча й чесна,
Ти серед неба – зірка небесна!
І знай же, мамо, що б ти не будеш робити,
Я завжди буду тебе любити!
Тимчишин Владислав
Loading ...
Дякую 😀
Ця поема, сповнена любові до матері відкриває справжню душу автора на мій погляд, але це лише моя субьєктивна думка…