Ми будемо битися до кінця, 1300 рік
За нашого лідера, за нашого молодця
Всі будуть говорити що ми непереможні,
Так, це ми. Ми воїни Запорожжя.
Наше Військо зібралося в похід, 1500 рік
Пакуйте речі, робіть свій хід.
Якщо ми, нажаль, дойдемо до вас,
Ви не зможете виступити проти нас.
Якщо ми, неподалік, розбили табір, 1800 рік
І від нас чути невеличкий гамір,
Ви не готовте шаблі проти нас,
Тому що, ми, з миром ідемо до вас.
Тепер весь світ знає, що ми існуємо, 2010 рік
У нас є земля, і ми в ній пануємо.
Ми є народ, у нас є країна,
І ми добились того, чого хотіли!
Тимчишин Владислав
ТакІ дА;)
Ага, дадада! 😀
Ти мій таємний відвідувач:-)
Я Сущность в Круговороті Життя та Смерті…
Буцімто ти не знаєш хто я такий……
Хто ж ви такий, таємний відвідувач мого сайту?
Цим твором автор показує високий патріотизм та любов до своєї рідної неньки України. Молодець!Так тримати! Бо тільки на справді відданих людях може триматися нація!